Порівняно з іншими районами, Заводський район досить молодий. Заснований 44 роки тому, а саме в травні 1969 року Указом Презідії Верховної Ради УРСР він був виділений з території Орджоникідзевського району. Раніше до цієї дати на його території офіційно було село Павло-Кичкас (назва пішла від імені першого власника землі Павла Потьомкина і назви древнього урочища Кичкас). Інколи його також помилково називають просто Кичкасом - з найменування правобережної місцевості Запоріжжя. Проте серед людей ходила ще одна назва – село Маркусова, по прізвищу одного з села Е.Марка, першого предводителя дворянства Александрівського повіту.

Цікаво, що за даними істориків та археологів, перші поселення на схилах балки Осокорової та Кічкаської, курганні поховання скифів та сарматів з’являються у IХ – I століття до н.е.У Х столітті н.е. зустрічаємо опис Крарійської переправи на Шляху «із варяг у греки» (Костянтин Багрянородний), пізніше перейменована у Кічкаську. Але всі сходяться в одному, що на території сучасного Павло-Кичкаса перші відомі поселенці жили ще в І-X століттях. Наймовірніше, ця місцевість була відома все ж завдяки переправі через Дніпро, яка в 1902 році стала першим в Російській імперії великим арочним мостом через Дніпро. І не просто мостом! Створений за проектом Я.Проскурякова, він мав два яруси, де вгорі проходила двоколійна залізнична магістраль, а унизу вільно могли пересуватися вози і люди.

Добре все було аж до 1920 року, коли міст був підірваний махновцями, які відступали під натиском більшовицьких загарбників. У вересні 1921 року міст був відновлений, проте в 1931 році його демонтували вже назавжди. З будівництвом ДнепроГЕСу зникло й кам'яне святилище епохи бронзи поблизу Кичкаської переправи.

Деякі історики вважають, що саме на Кичкасі прийняв свій останній бій великий князь київський, останній язичник Святослав Ігорович ще в 971 році.

У ХVII - ХVIII століття тут розташовано редути Війська Запорізького, яке захищало Кічкаську переправу та верф.

Наприкінці ХVIII століття - після зруйнування Запорізької Січі (1775 рік) землі між балками Осокоровою та Кічкаською потрапили в рангову дачу Павла Потьомкина; вперше згадується «слобода Кічкас або Кічка в гирлі балки Кічкаської».

До того ж в 1790 році на території Кичкаської переправи утворилися три німецькі менонітські колонії - Кичкас, Ейнлаге і Кронсвейде, а в 1789 році в урочищі Хортиця прибули 288 німецьких менонітських сімей і заснували тут вісім поселень. Саме німецькі колонії того часу багато в чому визначили вигляд деяких районів міста.